|
|
 |
 |
|
Городище розкинулось на берегах тихоплинної річки Вільшанки,правої притоки Дніпра. Перша писемна згадка належить до ХVI століття. Але історія поселення набагато древніша.
У 1527р. Городище було спалене монголо-татарами і відновлене лише через століття і належало Конецпольському. Місто розвивалося і в 1793 році стає волосним центром Черкаського повіту. Городище належало графу Потоцькому, який подарував його своїй племінниці Браницький, а та своїй дочці - дружині графа Воронцова.
Потім в Городищі було головне управління маєтками графа Михайла Воронцова та його племінниці Катерини Балашової.
Визначною подією в історії міста було будівництво між Городищем і Млієвом механічного і цукрового заводів братів К. і Т.Яхненко та Ф. Симиренко.
З Городищем пов'язані такі видатні діячі як: поет-байкар П.П.Гулак-Артемовський,композитор та співак С. С.Гулак-Артемовський, Т.Г.Шевченко,М.П. Драгоманов,М.І.Костомаров,П.П.Чубинський, знамениті садівники Лев Платонович та Володимир Львович Симиренки та багато інших.
Істоіря духовного життя Городища налічує декілька церков: Михайлівську (1844 р., православна церква побудована в формах неоготики), Покрівську (1742 р.), Преображенську (1846 р.) та церкву в ім'я Архідиякона Стефана (1858 р.).
У Л.Похилевича сказано: "В самому містечку - три приходські церкви: Михайлівська мурована з такою ж дзвіницею,готичної архітектури,побудована в 1844 році на кошти покійного князя Михайла Воронцова. До цього часу на цьому місці існувала церква Богородична,про стан якої , рівно як і інших городищенських церков,на початку минулого століття можна читати в візитах Смілянського деканату за 1741 і 1746 роки. Із них між іншим видно,що Богородична церква побудована 1728 роках,була дерев'яна,з трьома куполами ,що " дзвіниці особливої не було,а два дзвони висіли на стовпах" та ін. Михайлівська церква зарахована до третього класу і має 35 десятин землі. Покрівська дерев'яна побудована в 1742 році,але фундаментально виправлена в 1847 році з дзвіницею. По штатах зарахована до п'ятого класу. Преображенська дерев'яна,на утриманні прихожан,так як вона не увійшла в штат. Вона побудована в 1846 року на місці старої,з 1722 року побудованої. Крім цих церков ,в 3-х верстах від Городища і на такій же відстані від с.Млієва на заводі знаходиться згадувана церква Стефанівська,побудована Стефаном Яхненком…"
Преображенську церкву в 1933 році закрили і використовували як зерносховище,в кінці 40-х розібрали,а матеріали використали для побудови колгоспних комор. Після того як церква була зруйнована,прихожани купили хатину,яка стоїть і досі, і там продовжувались служби. У 1992 році в день храмового свята церква була силою відібрана у православних. Покровська церква була теж зруйнована в радянські часи. Зараз на її місці побудовано каплицю , закладено парк та встановлено меморіальний знак на честь Героїв Чорнобиля.
Стефанівська церква міста Городища була була відбудована в 1998 році. Свято-Михайлівська церква була в 1933 році закрита,дзвіницю зруйнували. Приміщення церкви використовували як склад, зерносховище(що цікаво зерно постійно прростало) та кінотеатр. В 1941 році церква знову стала діючою.
2 липня 1961року представник влади під приводом перевірки справності електрики відібрали у місцевого священика ключі. В короткі строки було вивезено церковне майно,ікони понищено,а те що залишилося склали на горищі місцевого відділу міліції. Злочинцям та правопорушникам,затриманим на 15 діб,як покарання, давали сокиру та вимагали рубати церковне майно на дрібні трісочки. Проте, деякі ікони все ж збереглись до нашого часу.
В 1989 році на прохання віруючих приміщення церкви, що на той час використовувалось як спортзал,було повернуто. Споруда перебувала у жахливому стані,розписи покриті кількома шарами фарби та штукатурки. Але завдяки громаді та енергійному священику Івану Жигало восени цього ж року в храмі знову зазвучала молитва. Отець Іван розповів, що не зважаючи на товстий шар фарби на стелі храму чітко проступили обриси голуба,якого можна зараз побачити на фоні чудового розпису,а малярі та художники,які проводили реставрацію зізнаються,що аналогів розпису ніколи і ніде не зустрічали. Розпис "Страшний суд" охоплює площу близько 100 кв.метрів.
Поблизу церкви є парк ,в якому знаходиться незвичайна композиція дерев'яних скульптур "12 місяців".
Також у Городищі на хуторі Набоків є дерев'яна церква на честь святителя Миколая Чудотворця.
|
|
|
|
|
Замовити фото ...
|
|
|
|
