В'язівок Стародавнє село В'язівок було засноване за часів козацтва торговцями,які селилися на шляху чумаків, що по сіль ходили. Торговцями був створений великий ринок з різноманітним вибором товарів. Він привернув до себе увагу багатьох людей, навіть з таких великих міст як Київ, Черкаси... Село розкинулося по обидва береги річки Вільшанки. Перша писемна згадка про В'язівок датується 1654 роком. У В'язівку колись було дві церкви - Успіння Пресвятої Богородиці (1727 р.) та Покрови Пресвятої Богородиці (1853 р.). Нині існуюча Успенська церква збудована 1859 р.(за іншими даними 1771 році). Покрівська церква була зруйнована в 1933 році і така ж доля чекала Успенську церкву. У 1941 році церкву почали розбирати,але війна завадила злому умислу. Встигли розібрати лише куполи. На даний час Успенську церкву с. В'язівок знову прикрашає купол увінчаний хрестом. В середині купол розписаний київськими художниками. У 1996 році усю покрівлю церкви перекрили новою бляхою. Під час цих робіт над ризницею було знайдено заховані хрести,які колись були на куполах Успенської церкви. В 1941 році, хтось із благочестивих прихожан заховав хрести, як найбільшу святиню. І ось більш як через століття ці хрести знову прикрашають церкву. З жовтня 1995 року у Свято-Успенській церкві с. В'язівок служить священик Михайло Винник. У церкві працює бібліотека духовної літератури. До Свято-Успенської парафії с. В'язівок в даний час належить с. Воронівка. Написати коментар в ЖЖ Коментарі наших відвідувачів: 14.03.2009 р. Гончаренко Анатолій: "... Річ у тому, що не війна завадила зруйнувати церкву. А населення села. Люди були проти того, щоб зруйнували церкву і тоді тогочасний "голова колгоспу" Ляш Микола, разом з начальником будівельної бригади Куксюк Петром поїхали в район і домовились з тогочасним правлінням не руйнувати церкву. Церкву залишили, але звичайно вона перестала існувати як Храм Божий. В приміщенні церкви зробили клуб. Так як "танці перед вівтарем", ще більше оскверняли церкву і люди обурювались ще більше, голова колгоспу з начальником будівельної бригади поїхали знову в район і запропонували використати приміщення церкви, як комору і зберігати там зерно. Так і було зроблено, церква стала складом, для зерна і меду. Куполи церкви дійсно, на той час, були вже розібрані. Як згадувала бабка, вони дітьми зскакували з верху в кучі зерна. Річ у тому, що начальник будівельної бригади мій прадід, через те даний факт є для мене такий важливий. Ікони з церкви були збережені людьми і коли церкву відновлювали то частину ікон було повернуто, частина пропала на завжди. Деякі дорогі ікони були викрадені, інші загублені у війні..." Повернутися на головну Черкаської обл.

Замовити фото ... В'язівок на сайті Дерев'яні Храми України ...

© 2007, Vladya (Філь Владіслав) e-mail: info@travelua.com.ua У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове.