|
|
 |
 |
5 липня 1990 сесія Львівської міської ради затвердила сучасний герб: на блакитному полі золоті кам'яні ворота з трьома башточками, середня з яких вище бічних. Башти завершуються трьома зубцями, мають по одній бійниці. У комірах йде в праву (геральдичну) сторону золотий лев.
|
Великий герб Львова: щит з гербом міста, увінчаний срібною міською короною з трьома башточками як символ адміністративного центру області. Щит тримають лев і український воїн.
Вперше зображення лева зустрічається на друці галицько-волинських князів Андрія і Льва ІІ, які називали себе правителями всієї Русі, Галича і Владимира. Лев був знаком династії Романовічей і територіальним гербом Галицько-волинської держави.
Старий міський друк прикріплений до пергаментної грамоти Львівського магістрату 1359. На ній зображення крокуючого лева у відкритих міських комірах з трьома зубчатими башточками і бійницями. Зображення об'єднало символ назви (тотожний з ім'ям сина засновника, Льва Романовіча) і старовинну емблему князівства. У 1526. Польський король Сигизмунд I формально затвердив цей герб.
Після аудієнції львівського архієпископа Соліковського у тата Сикста V, 1586 місто отримало право користуватися папським гербом — лев, який стоїть на задніх лапах і тримає в передніх три горбики і восьмипроменеву зірку. 6 листопада 1789 імператор Йосип II затвердив саме такий герб Львова.
Радянський герб був затверджений 15 липня 1967. У блакитному щиті — червоні відкриті міські ворота з трьома баштами, в арці коштує золотий лев, обернений управо. На центральній башті воріт — золоті серп і молот. Автори — І. Картушенко, З. Кацало, Л. Льовіцкий, Е. Мисько, Я. Новакивській.
Сучасний герб
Польський герб Львова
Герб радянського періоду
|
|
|
|
|
|
