|
|
 |
 |
|
Перша історична згадка про Крехів датується 1456 р. А точна дата заснування монастиря невідома. Є припущення, що це 1612 чи 1618 роки. Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіль та Сильвестр. Вони ще у 1613 р. поселились у вирубаній у скалі печері за 12 км від м. Жовкви.
З часом ченців стало більше, і вони збудували неподалік від печери церкву св. Петра і Павла, а пізніше церкву Переображення і Троїцьку церкву. Тут же було зведено дзвіницю та келії монахів. Монастир був оточений великими фортечними мурами, які замикали чотири високі вежі.
Крехівський монастир став греко-католицьким. З цього часу ще більше посилюється його релігійне значення. Монастир славився своїми Чудотворними іконами, яких у Крехові було три: дві ікони Богородиці (одна з Верхрата) та ікона святого Миколая Великого. Була і монастирська бібліотека, що налічувала більше 400 книг, з великим архівом. Проте з часом монастир зазнав багато бід. Його грабували і поляки, і австрійці, і більшовики. У 1949 р. він був закритий, а в його спорудах розмістили дитячий будинок, згодом школу-інтернат для розумово-відсталих дітей.
Монастирське подвір'я мало і досі має форму неправильного чотирикутника. У 1664 році львівськими та жовківськими майстрами було розпочато будівництво брами в бароковому стилі, яка добре збереглася й до нині. У1721 -1737 роках перебудовано дерев'яні монастирські будівлі на муровані. Це надало святині більш ошатного європейського вигляду.
Багато славетних українців спричинилися до розвитку Крехівського монастиря своїми щедрими офірами, серед яких в книгу жертводавців золотими літерами вписано імена гетьманів Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Богдана Хмельницького. Свого часу вони побували в монастирі, слухали чудовий спів монашої братії, поклонялися тутешнім святиням.
Найбільше людей прибуває до цього святого місця 22 травня, у день перенесення мощів св. Миколи. Якщо 22 травня випадає на будній день, то відпуст переносять на найближчу неділю. Другий відпуст – 19 серпня, на храмовий празник Преображення. Кожної останньої неділі місяця відправляється хресна дорога за відродження нашої Держави і Церкви.
Якщо ви маєте намір відвідати не лише монастир, але й “Камінь Тимоша” та джерело, вам необхідно відвести на цю прогулянку не менше ніж години півтори-дві. Відстані, які доведеться пройти, переконають, що засновники монастиря справді намагалися усамітнитися. Але ця подорож варта і часу, і зусиль, втрачених на спуски та підйоми лісовими стежками.
Джерело – ще одна святиня монастиря. Воно забило на цьому місці, коли одній богомільній жінці тут явилося видіння Богородиці.
Інші фото
|
|
|
|
|
Замовити фото ...
|
|
|
|
