![]() |
![]() |
|
|
|
Область розташована на заході України. Межує: на півночі і північному сході - з Волинською і Рівненською областями, на заході і південному сході - з Тернопільською і Івано-Франківською областями, на півдні - із Закарпатською областю, на заході - з Польщею. Протяжність області з півночі на південь складає 240 км., із заходу на схід - 210 км. Загальна кількість пам'ятників історії, археології, містобудування, і архітектура, монументального мистецтва в області - 3934. Територія Львівської області постійно знаходилася в зоні геополітичних інтересів різних держав. За неї боролися багато країн. Так, в X - XII століттях ці землі входили до складу Київської Русі, з 1199 р. належали Галицько-волинському князівству. У 1349 р. їх захопили польські феодали. По першому розділу Польщі в 1772 р. Львівщина у складі Галіциі відійшла до Австрії, а з 1867 р. - до Австро-Угорщини. Львівська земля стала центром національного становлення українського народу в 1848-1849 рр. Східна Галіция. Після розпаду Австро-Угорщини Львівські землі в листопаді 1918 р. увійшли до складу Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). У квітні 1919 р. в Дрогобичі спалахнуло повстання проти уряду Західноукраїнської народної республіки. А в липні 1919 р. Львівщину зайняли війська Польщі. 15 липня 1920 р. частину Східної Галіциі зайняли війська Червоної Армії, після чого на цій території була проголошена Галіцийськая Радянська Соціалістична Республіка, що проіснувала до 23 вересня 1920 р. Осінню 1920 р. влада над Східною Галіцией міцно перейшла до Польщі і залишалася за нею до 1939 р. 4 грудня 1939 р. була утворена Львівська область, яка увійшла до складу УРСР. Адміністративно область розділена на 20 районів, 43 міста, зокрема 7 міст обласного підпорядкування (Львів, Борислав, Дрогобич, Самбор, Стрий, Труськавец, Червоноград), 34 селища міського типу і 1854 сільських населених пункту. |
|
|