Категорія: Хуст

Місто Хуст(угор. Huszt, словацьк. Chust, нім. Chust) районний центр Закарпатської області розташований у Мармароській котловині при злитті рік Ріка і Тиса біля Червоної Скелі. Археологічні розкопки на території міста та району виявили стоянки періоду палеоліту та мезоліту , пам'ятки епохи металів, залишки т. зв. культури карпатських курганів, що представляє культуру білих хорватів (п. п. І тис. н.е.).

Наукового пояснення походження назви міста немає, проте народ залишив чимало цікавих переказів та легенд стосовно заснування та походження назви міста. В 10-11 ст., до захоплення Закарпаття угорськими племенами, територія сучасного міста та його околиць входила до складу Київської Русі і вже в 10 ст. тут існувало укріплене городище. Хоча дата виникнення міста не відома, але його історія тісно пов'язана з замком, від якого нині залишились лише живописні руїни. Будівництво деревяної фортеці для захисту соляного шляху з Солотвинських копалень розпочалося на цьому місці близько 1090р., тому, імовірно, що поселення навколо неї виникло в 11-12 ст.

Після численних нападів половців населення Хуста 12 ст. складалося переважно з саксонських поселенців, запршених королем Угорщини Гейзою ІІ. У 1242 р. фортеця та місто були зруйновані татарами. У 1318 р. замок був відновлений. З 1281 по 1321 рр. місто входило до Галицько-Волинського князівства, а потім знову стало територією Угорського королівства. В 1329 р. Хуст разом з Вишково, Тячевом, Довгим Полем та Сігетом отримали статус вільних королівських міст. В 1511 р. місто подаровано жупану Угочанського комітату Г. Перені. В 1514 р. Хуст разом із замком опинилися в руках повстанців під командуванням Д. Дожі. Угорські правителі проводили в Закарпатті політику заселення земель німецькими колоністами, які дещо пожвавили економічні показники краю того часу.

Після поразки угорського війська у битві під Могачем в 1526 р. центральна частина Угорщини була окупована Туреччиною, задунайські і північні райони перейшли під владу австрійських Габсбургів, а південно-східні райони , в тому числі й Хуст, ввійшли до складу Трансільванського князівства. Починаючи з 30-х рр. 16 ст. і до кінця 17 ст. місто разом із замком побувало у володіннях трансільванських князів, імператора Фердинанда I, Габсбургів і врешті стає частиною австрійської імперії. В сер. 17 ст. Мароморощина постраждала від набігів кримських татар, поляків на чолі з князем Любомирським 1657 р., а також від турецької навали 1661-1662 рр., але Хуст взяти нікому не вдалося. Під час визвольної війни 1703-1711 рр. Хуст був важливим опорним пунктом повстанців - куруців, що складалися як з угорського, так і з слов'янського населення. Саме тут керівники повстанців у 1709 р. скликали семигородський сейм та проголосили незалежність Трансільванії. В 1711 р. після перемоги Габсбургів в Хустському замку була розміщена австрійська залога.

В 1717 р. місто пережило напад кримських татар, але вони обмежились лише пограбуванням міста і не штурмували замок. Місцеві ополченці наздогнали татар вже в Карпатах, знищили близько 6000 нападників і звільнили 7000 невільників. Це була остання спроба татарського набігу на Закарпаття.

У 1766 р. внаслідок вибуху порохових складів під час грози, Хустський замок було зруйновано. Найстаріший герб Хуста - дві срібні стріли, дві золоті зірки та срібний місяць зображені на синьому фоні. Герб із зображенням руїн фортеці на червоному фоні виник після 1766 р. і використовувався як геральдичний знак міста та округу. Герб був зображений на печаті 20 - 30-х рр. з написом російською і чеською мовами.

На початку 18 ст. Хуст був невеликим населеним пунктом. На території Закарпаття в цей час активно діяли повстанські загони опришків на чолі з Григором Пинтею, Федором Бойком, Іваном Бецою та ін. Про повстанців Пинті до нас дійшло багато народних переказів, легенд та пісень. На початку 18 ст. в місті розвивалось ремісництво, з 1760 р. діяв пороховий завод. Наприкінці 18 ст. і на початку 19 ст. набуває широкого розвитку ремісництво та торгівля. В другій половині 19 ст. у Хусті діє деревообробне підприємство та млин, а з 1909 р. - цегельно-черепичний завод.

[caption id="attachment_1653" align="aligncenter" width="280" caption="Хустська ярмарка"]

[/caption]

У Географічному словнику Угорщини зазначено, що в 1839 р. в місті налічувалося 3109 жителів. Із них 1953 - греко-католики, 640 - римо-католики, 370 - реформати, 132 - євреї, 8 лютеран. В 1900 р. населення зросло до 8616 чоловік. Під час Першої світової війни в Хусті був влаштований табір військовополонених російської армії. Вони разом з хустянами в 1915 р. спорудили під Замковою горою скромний пам'ятник-піраміду загиблим першого періоду війни. У 1919 р. в місті була встановлена радянська влада та проголошена Угорська радянська республіка, але вже в 18 квітня 1919 р. Хуст разом з усією Підкарпатською Руссю був захоплений румунськими військами і за Тріанонським мирним договором переданий Чехословаччині. В 1920-1930-х рр. спостерігався бурхливий розвиток міста, оскільки воно стало адміністративним центром чехословацької частини Марамороського комітату. У Xусті 1938-39 рр. виходив щоденник "Нова Свобода" та діяв театр "Нова Сцена". У 1938 р. за рішенням Віденського арбітражу частина Закарпаття з найбільшими містами Ужгородом та Мукачево була передана Угорщині. 10 листопада1938 р. Xуст став столицею автономної частини Карпатської України, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду.

15 березня 1939 р.було проголошено незалежність Карпатської України, а наступного дня Угорщина анексувала все Закарпаття. Відбулася збройна боротьби між вояками Карпатської Січї і чеськими та угорськими військами. Декларація А. Волошина була другою в історії України 20 ст. спробою проголосити незалежність української держави. За період угорсько-німецької окупації з Хуста на примусові роботи та в табори було вивезено понад 8 тисяч чоловік, в тому числі всю єврейську громаду. В жовтні 1944 р. Хуст займає Червона Армія. Після закінчення Другої світової війни Закарпаття приєднується до Радянського Союзу в складі Української РСР.

З 1946 р. Хуст - місто районного значення Закарпатської області, а вже з 1998 р. йому надано статус міста обласного підпорядкування. Сучасний Хуст - це невеличке місто , яке приваблює своїми пам'ятками архітектурного зодчества. Місцеві жителі працюють на фетровій, трикотажній та швейній фабриках, в сфері обслуговання та торгівлі. До речі, вироби місцевої фетрової фабрики цінуються своєю високою якістю навіть у вибагливих французьких модників. З містом позв'язані такі видатні діячі науки та культури краю: І. Орлай (1770-1829), І. Лошшу (1797-1852 ), В. Довгович (1783 - 1849), Ю.В. Шкробинець (1928 - 2001), О.І.Маркуш (1891 - 1971), М. Аркас (1881-1938) та ін.

Хуст. Долина нарцисів

Хуст. Хустський замок

Хуст, Чеський квартал

Хуст, невідомий Хуст

Хуст, легенди Хуста