Козелець — селище міського типу, розташоване на березі річки Остер.
Відомий з 17 ст. як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої під назвою Козлоград. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець.
З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку. У 1662 р. в Козельці відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якова Сомка. У 1708 року в Козелець переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781 року.
В 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта. Весною 1846 в Козельці побував Т. Г. Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, щоб замалювати історичні архітектурні та історичні пам’ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам’ятку собор Різдва Богородиці.
Собор Різдва Богородиці у Козельці
пам’ятка архітектури національного значення 18 століття.
Собор споруджено у 1752—63 роках на замовлення графині Наталії Розумовської (Розумихи, матері Олексія та Кирила Розумовських) архітекторами Іваном Григоровичем-Барським та Андрієм Квасовим на знак подяки Богові за щасливу долю синів замовниці.
Головний храм Козельца умовно роздільний на дві частини – верхня і нижня церкви, кожна з яких має рівнозначну святість. Верхня частина собору – центральна, названа на честь Різдва Божої Матері. Ім’я Різдва Божої Матері носить і центральну прибудову цієї церкви.
В середині храму багатство архітектурних деталей, іконостас вражає не тільки розмірами, а і обрамленням, художньою досконалістю.
Під час другої Світової Війни в Соборі знаходився табір для військово-полонених та конюшня.
В інтер’єрі багатоярусний різьблений з липи іконостас 18 століття (вважаються що вин був створений за участю архітектора Растреллі). Образи (1753 року) в іконостасі написані у стилі бароко. Складається він з 50, хоча від самого початку було 80 автентичних ікон. Ікони писав Григорій Стеценко, різьбу виконав Сисой Шалматов.
Дзвіниця
(1766-1770 рр.) Увінчує дзвіницю барокова верхівка. Висота дзвіниці із хрестом 50 м.
Вознесенська церква
побудована 1866—1874 рр. В 1975 проведено реставраційні роботи. Церква — унікальний зразок традиційного для Лівобережної України 17—18 ст. хрестового п’ятибанного храму в період історизму.
Будинок полкової канцелярії
Київського полку у Козельці — пам’ятка архітектури 18 століття, одна із двох збережених адміністративних будівель канцелярій козацьких полків.
Споруджений протягом 1756 — 1765 років (паралельно із Собором Різдва Богородиці) у стилі українського бароко архітекторами Андрієм Квасовим та Іваном Григоровичем-Барським на замовлення київського полковника Юхима Дарагана для розміщення канцелярії Київського полку.
Миколаївська церква
розташована на південній межі давньої фортеці, на місці дерев’яної церкви. Споруджена 1781—1784 в стилі пізнього бароко на кошти священика К. Тарловського та парафіян.
Покорщина
Покорщина — садиба козацької старшини 18 століття у колишньому однойменному селі (тепер в межах смт Козелець). Унікальна пам’ятка дерев’яної садибної архітектури українського бароко. Належала Розумовським, Дараганам та Ґалаґанам.
Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте або задайте питання першим