Новий Милятин
Новий Милятин – село Буського району Львівської області розташоване поряд з трасою Львів-Київ, між Новим Яричевом і Буськом.
Археологічні розкопки на околиці села виявили шар поховання культури шнурової кераміки, що свідчить про заселення цієї території ще з кінця 3 тис. до н.е.
Новий Милятин було засновано у 1578 р. неподалік села Милятин, перша згадка, про який сягає 1431 р. Польський король Стефан Баторій (р.п.1575-1586) надає новоствореному населеному пункту магдебурзьке право та статус міста.
У 1657 р. містечко разом з навколишніми селами отримує у спадок львівський підкоморій (суддя, який займався питаннями розмежування володінь) П. Ожга.
Після приєднання Галичини до Австрійської імперії в 1772 р. Новий Милятин втрачає своє економічне та культурне значення і перетворюється на звичайне село.
У 1738 р. Тереза з Каршніцких заклала у Новому Милятині монастир оо. Камедулів. У 1745 р. камедулів зміняють кармеліти босі зі Львова, а 1747 р. сюди перенесли чудотворний образ Ісуса Христа з с. Новий Став, що зберігався у каплиці Собєшаньских. До 40-х рр. 20 ст. село було справжнім паломницьким центром. Віряни приходили сюди звідусіль поклонитися чудотворній іконі Ісуса з Милятина.
![]() |
![]() |
У 1788 р. австрійський уряд ліквідував монастир, а будівлями почали опікуватися парафіяльні ксьондзи.
У 1780-1790-х рр. на кошти Францішка Глоговского на місці костелу кармелітів босих (1740 р.) було збудовано новий храм Воздвиження Чесного Хреста (арх. Ф. К. Кульчицький).
![]() |
![]() |
На початку 19 ст. добудували бокові приміщення костелу та завершили оздоблювальні роботи. У 1870-1874 рр. виникла необхідність провести реставраційні роботи будівлі храму.
![]() |
![]() |
![]() |
Архітектура фасаду поєднала риси бароко з елементами класицизму.
Фасад прикрашений декоративним балконом, під яким частково зберігся напис латиною “DE TUIS DONIS…”.
По боках прикрашають дві скульптурні фігури.
![]() |
![]() |
![]() |
Інтер’єр храму вирізняється багатством декору. Біля північної стіни пресвітерію знаходиться мармуровий пам’ятник власниці села – Антоніни Рациборської, 1808 р.(ск. Г. Вівер). Збереглись також фрагменти дерев’яної скульптури та різьби головного вівтаря. Стіни прикрашає декоративний розпис 19 ст.
В Милятинському костелі був орган, який після приєднання земель Галичини до Радянського Союзу був демонтований та перевезений до Львова в собор св. Юра, де і знаходиться нині.
![]() |
![]() |
Поруч с костелом стоїть цегляна аустерія 18 ст. – це був своєрідний комплекс, що складався з корчми, стаєнь та кімнат для торгівців, які прибули на ярмарок.
В 1934-35 рр. проводились реставраційні роботи будівлі, а з 1961 р. тут був звичайний продуктовий магазин.
![]() |
![]() |
При в’їзді в село стоїть одна з двох каплиць, встановлених за наказом Яна ІІІ Собєського, на честь спільної перемоги козаків на чолі з П. Сагайдачним та польського війська над турками під Хотином в 1621 р.
Монумент має форму триярусної башти-стовпця, з нішами у вигляді арок на кожному боці ярусу.
![]() |
![]() |
Переглянути Новий Милятин на мапі більшого розміру
Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте або задайте питання першим