Свалява
У Сваляві варто відвідати Михайлівську церкву , 1588 р.- пам’ятку дерев’яної архітектури лемківського стилю.
Свалява (угор. Szolyva) – районний центр в Закарпатській області розташований у мальовничій долині р. Латориця біля підніжжя г. Стій.
Археологами знайдено залишки поселень древніх людей 1 тис. до н.е.,предмети епохи бронзи та неоліту, а в 1870 р. виявлена могила лицаря 9-10 ст. На голові воїна був позолочений шолом, а поряд зброя: меч, ніж та футляр зі стрілами. На місці поховання в 1999 р. встановлено обеліск.
Назва міста походить від староугорського та старослов’янського слова “сольва” – “місце, де тече солона вода”. Свалява була центром експортування солі з Марамороського комітату (сучасний Хустський, Тячівський, Рахівський та Міжгірський райони) в сусідні держави. В історичних документах різного часу зустрічаються також назви Золява, Солява, Солєва, Сольва. Проте є й інша версія походження назви міста від молдавського слова “валява”, що означає “долина”.
![]() |
![]() |
В 13 ст. Свалява належала феодалу Бет-Бетке та входила до угорської держави, потім ненадовго перейшла до Галицько-Волинського князівства і в тому ж 13 ст. знову повернулась до угорських королів, які надавали поселення у володіння угорській знаті. Свалява була складовою частиною володінь магістра Аладара, роду Перені, а в 16 ст. стала власністю трансільванських князів.
В 17 ст. Свалява ввійшла до Мукачівсько-Чинадіївської домінії.
У 1657 р. Сваляву спустошили війська польського князя Любомирського.
В 1703-1711 рр. після визвольної війни поселення переходить до королівської казни,а в 1728 р. вся Мукачівсько-Чинадіївська домінія входить до володінь графа Лотара Шенборна.
![]() |
![]() |
У 1873 р. жителі села постраждали від епідемії холери – з 48 хворих померло 28. На той час Свалява була невеличким селом на 135 будинків.
В 1881 р. через Сваляву прокладено залізницю Львів – Відень, що позитивно вплинуло на її промисловий розвиток, а в 1887 р. тут пройшла залізниця Мукачево – Стрий.
В 1863 р. в Сваляві створено церковну общину, а в 1900 р. побудовано церкву.
![]() |
![]() |
Будівля зазнала кілька перебудов і після останньої в 1993 р. римо – католицький храм було освячено на честь Успіння Пресвятої Діви Марії.
На початку 20 ст. в Сваляві за участю німецького, англійського, французького та американського капіталів, на базі акціонерного товариства “Сольва”, починає діяти лісохімічний завод, що став одним з найбільших підприємств такого типу в Європі.
1908 р. створено агрошколу, яку в тому ж році закінчило 120 чоловік.
Під час Першої світової війни в жовтні 1914 р. Сваляву на деякий час зайняла російська армія під командуванням генерала Фесенка , а після повернення австрійських військ селян звинуватили у симпатії до росіян та розграбували.
![]() |
![]() |
За післявоєнним європейським розподілом територій Свалява входить до складу Чехословаччини, а в 1928 р. стає центром адміністративного округу з нотаріальним, податковим, фінансовим управлінням та поштою.
В 1926 р. відкрито міську школу.
![]() |
![]() |
Після розчленування Чехословаччини Закарпаття опиняється під владою Угорщини.
В 1935 – 1937 р. Православною общиною побудовано Успенську церкву. За часів радянської влади будівля функціонувала як склад. В 1990 р. храм віддали греко – католикам, а в 1991р. освятили на честь Воздвиженської Благодатної Діви Марії.
В 1939 – 1944 рр. місто носило назву Сольва.
Восени 1944 р. місто звільнено від фашистських окупантів. В Сваляву ввійшли радянські війська та військова комісія. Почалися масові арешти місцевих жителів угорської та німецької національностей. В місті було створено табір, де утримували арештантів. Більшість ув’язнених загинула в нелюдських умовах. 24 листопада 1989 р. в Сваляві на місці табору створено Парк пам’яті жертвам сталінського режиму, а в листопаді 2004 р. встановлено також Стіну пам’яті з меморіальних плит, де згадано 12 тисяч загиблих.
З 1957 р. Сваляві надано статус міста.
Нині Свалява є відомим бальнеологічним курортом, де знаходиться третина всіх джерел мінеральних вод Закарпаття. Околиці міста багаті гідрокарбонатно – натрієвими водами “Поляна Квасова”, “Лужанська”, “Поляна-Купель” та кислотно-вуглекислими водами типу “Боржомі”. Вчені вважають, що геологічний вік свалявських вод 65 мільйонів років.
Місцеві мінеральні джерела вперше згадуються в історичних документах у 1463 р., але є дані, що ще в 11ст. візантійський імператорський двір звертався з проханням до угорських королів про продаж цілющої солоної води з гірських джерел. У 1709 р. свалявські води відвідав угорський король Ференц Ліпот Ракоці Фельшовадасі (р.п. 1705 -1711), за якого джерельну воду возили до двору Петра І. В 1840 р. Шенборни здають в оренду джерела води “Маргіт” (нині “Лужанська”), а в 1842 р. на конкурсі в Будапешті свалявську воду визнано однією з найкращих та розпочато її експорт до Відня та Парижа під назвою “Solyvai”. У 1855 р. ця вода отримала золотий диплом на виставці європейських вод у Парижі. У 1884 р. свалявську воду високо оцінено на виставці у Відні. На той час її експорт уже складав до 1 млн. пляшок.
У Сваляві варто відвідати Михайлівську церкву , 1588 р.- пам’ятку дерев’яної архітектури лемківського стилю.
![]() |
![]() |
Церква знаходиться на південній околиці міста (колишнє село Бистрий)
До 1759 р. церква стояла дещо вище та була освячена на честь св. Миколая.
Добре зберігся іконостас 18 ст.
![]() |
![]() |
До 2001 р. церковний ансамбль доповнювала дерев’яна дзвіниця. На жаль, її було розібрано.
![]() |
![]() |
В центрі міста також знаходиться церква Різдва Богородиці.
![]() |
![]() |
Де зупинитись
При зменшенні карти, можна побачити більше пропозицій. Наведить курсор на прямокутник з ціною для
того щоб побачити інформацію про помешкання, або натиснить щоб перейти на бронювання.
Booking.com
Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте або задайте питання першим