Арсенал Сенявських
На розі вулиць Дорошенка та Бібліотечної розташований колишній арсенал Сенявських (вул. Бібліотечна, №2).
Сенявські (пол. Sieniawski) – польський магнатський рід герба Леліва, представники якого у 16 – на поч. 18 ст. займали високі державно-військові посади в Речі Посполитій та володіли великими маєтностями, зокрема в Галичині – резиденція в містечку Стара Синява та на Поділлі – в містечку Сатанів.
У 1639 р. за проектом військового інженера генерала артилерії Павла Ґродзицького, одночасно з будівництвом Королівського арсеналу, розпочалось також зведення арсеналу для магната Сенявського. Неподалік від костелу Святої Марії Магдалини з’явилася споруда, яка виконувала оборонну функцію та була опорним пунктом зовнішньої лінії захисних споруд Львова.
Нa прикінці 17 ст. арсенал перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі. Після смерті останнього представника роду Сенявських будівля арсеналу та всі інші родинні володіння перейшли у власність до литовських князів Чарторийських, які облаштували поряд з будівлею стайню і манеж.
На початку 19 ст. будинок придбала родина Баворовських і в 1830-40-х рр. перебудували його за проектом архітектора І. Хамбреза (Шамбре) у стилі бідермаєрівського класицизму та перетворили на приватний музей. Скульптурний декор фасаду та інтер’єру виконав художник Й. Б. Шимзер.
У 1877 р. граф Віктор Баворовський перевіз до будинку свою бібліотеку, яка з 1900 р. стала публічною. З того часу за будівлею закріпилася назва – бібліотека Баворовських.
За радянських часів тут знаходився відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. У 2006 р. завершено реставрацію будівлі і нині тут розташований Палац мистецтв ім. Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.
Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте або задайте питання першим