Категорія: Одеса

Одеса - найбільший морський порт в Україні на березі Чорного моря з населенням більше 1 млн. чоловік. Люди заселяли цю територію в епоху палеоліту, неоліту та бронзи. В I тисячолітті до н.е. Північне Причорномор'я освоїли скіфи, кіммерійці, сармати та предки найдавніших слов'ян. В 6 ст. до н.е. на території Одеси з'явилися грецькі поселення, що мали великий вплив на розвиток культури племен Причорномор'я. Залишки старогрецьких колоній виявлені археологами на території сучасного Приморського бульвару. На початку нової ери через Причорноморські степи промайнули полчища гунів, аварів та інших кочовиків. З 9 ст. тут володарюють печеніги, половці та татари.

В морських картах 13 ст.(періоду Золотої Орди) Одеса згадується як Джінестра. В кін. 14 - на поч. 15 ст. територія Одеси входить до складу Великого князівства Литовського. Саме до цього періоду відноситься перша письмова згадка про захищене замком селище - Качибей (Коцюбеїв, Качукленів, Гаджибей). З другої пол. 15 ст. територія переходить до Оттоманської імперії та отримала назву Хаджибей (Аджибей). У 1764 р. поряд з поселенням Хаджибей турки будують фортецю Ені-Дунья (Нове Світло). Під час другої російський-турецької війни 14 вересня 1789 р. під натиском загону генерал-майора Йосипа де Рібаса фортеця була взята. За Ясським мирним договором (1791 р.) Хаджібей увійшов в систему оборонних споруд російської армії і протягом 1793 - 1795 рр. за проектом інженера-полковника Франца де Волана тут тривало будівництво фортеці та низки фортифікаційних споруд.

Місцевість надзвичайно вразила Й. де Рібаса та його сподвижників, тому рескриптом Катерини ІІ від 27 травня 1794 р. на місці Хаджибея було вирішено заснувати нове місто. 2 вересня 1794 р. заклали перші портові споруди і ця дата вважається днем народження міста Одеси. До 1795 р. місто носило назву Хаджибей, а от назву Одеса пов'язують з давньогрецьким поселенням Одесос ("великий торгівельний шлях"). До того ж за правління Катерини ІІ була мода на грецькі назви. Пізніше виявилося, що поселення Одесос в дійсності знаходилось на території Болгарії, біля міста Варна. Місто будувалося за планом Ф. де Волана та Й. де Рібаса та за участю таких відомих архітекторів як Ф. Боффо, Р. Торрічеллі, Ф. Гонсиоровського, Т. де Томон та ін. Cвоєму швидкому розвитку Одеса зобов'язана мудрому керівництву градоначальників міста: Й. де Рібасу (1794-1796 рр.), А.Е. де Рішельє (1803-1813 рр.), графу О. Ланжерону (1815-1822 рр.), графу М. Воронцову (1823-1854 рр.), графу П. Е. Коцебу (1862-1874 рр.), Г. Маразлі (1878-1894 рр.) та ін.

За період з 1795 по 1814 рр. населення міста збільшилося в 15 разів, не дивлячись на епідемію чуми, що понесла життя кожного восьмого жителя міста. www.travelua.com.ua Маніфестом від 16 квітня 1817 р. Одеса отримала свободу торгівлі (статус порто-франко) на 30 років. З товарів, що привозилися до Одеси, відраховувалася одна п'ята частина тарифних мит і ця частина повністю йшла на потреби міста. Було розбито Ботанічний сад, відкрито Рішельевській ліцей (1817 р.) та вийшла перша одеська газета(1820р.). За час правління графа, а згодом князя М. Воронцова (1823-1854 рр.) Одеса побачила найаристократичніше суспільство. Градоначальник привертав до Одеси багатих людей з усієї Росії. Княгиня Воронцова (вроджена графиня Браницька) запрошувала до міста багатих польських магнатів, що сприяло процвітанню торгівлі в магазинах, ресторанах, зростанню театральних зборів і т.д. В 1825 р. відкрито археологічний музей, бурхливо розвиваються освіта, наука і культура.

Князь Воронцов перетворив Одесу на головне торгове місто півдня та досяг продовження статусу порто-франко ще на 10 років. Після відміни кріпосного права в 1861 р. Одеса переживає новий економічний і культурний підйом. Генерал-губернатор Одеси граф П. Е. Коцебу (1862-1874 рр.) головну увагу приділяв впорядкуванню міста: проводилися роботи по мощенню проїжджої частини вулиць гранітною бруківкою, встановлювали газові ліхтарі, введено в дію перший в місті водопровід, відкрито першу залізничну лінія Одеса - Паркани та розпочато будівництво Херсонської залізниці. Рішельевській ліцей перетворюється на Новоросійський університет і почала свою роботу перша міська казенна жіноча Маріїнськая гімназія. Марк Твен , відвідавши Одесу в 1867р., побачив в ній типове американське місто. Господарювання Г.Г. Маразлі (1878-1894 рр.) додало місту Олександрівський міський парк (нині парк ім. Т.Г. Шевченка), побудовано першу в Росії бактеріологічна станцію, першу в Росії хімічну лабораторію для дослідження продуктів та упорядковано грязелікарні Андріївського і Хаджібейські. Було відкрито декілька десятків училищ і народних шкіл, першу народну безкоштовну читальню, одеську публічну бібліотеку, художній музей, дитячу лікарню, проведено електричне освітлення… Г.Г. Маразлі не вважав цей список досягнень повним і заповідав всім подальшим градоправителям Одеси, щоб у кожного з них аналогічні списки були хоч на рядок, але довшими, ніж у попередника.

В 1889р. організовано Одеське суспільство витончених мистецтв та відкрито Одеську малювальну школу. В місті вирує театральне життя, виступають видатні вітчизняні і зарубіжні артисти.

До 1910 р. Одеса з більш ніж півмільйонним населенням стає третім містом Російської імперії. Революція та громадянська війна принесли місту розруху, з міста виїхало 40% населення. Лише у 1920-1925 рр. в Одесі почало відновлюватися нормальне життя. Згідно ухвалі уряду в місті було сформовано три курортні зони і Одеса перетворюється на великий курортно-оздоровчий центр. 5 серпня 1941р. до Одеси підійшли німецькі окупаційні війська. Радянська армія разом з жителями міста 73 дні героїчно стримували наступ ворога. За цей подвиг Одеса удостоєна звання Місто-Герой. Одесу звільнили 10 квітня 1944 р. Наслідки військових дій були катастрофічними - місто стояло в руїнах, але вже до кінця 1951р. Одесу було відновлено. Одеса подарувала світу великих музикантів - Д.Ойстраха, С.Ріхтера та ін. З цим містом пов?язана творчість великих художників: Івана Айвазовського, Киріака Костанді, Василя Кандінського та письменників: Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Івана Буніна, Олександра Купріна, Шолом Алейхема, Володимира Жаботинського, Ісаака Бабеля. В Одесі створилось унікальне мультикультурне середовище, котре сформувало особливий субетнос зі своїм власним колоритом, гумором та духом - одеситів. Сучасне місто поділене на 4 райони: Київський, Малиновський, Приморський, Суворовський. Знайомство з Одессою варто розпочати з Приморського бульвару.

Одеса

Одеса, вул. Ланжеронівська, Театральна площа

Приморський бульвар